Главная Продукция Наши работы В наличии Проекты Скидки до 35% Условия работы Контакты
Наши товары
Универсальный стадион Парковки для велосипедов Парковочные барьеры Столбики переносные Автобусные остановки Информационные щиты Детские санки Услуги порошковой покраски

О нас


Видеогалерея

Полезно знать

Статьи

Дитячі майданчики

Дитячі майданчики Київ

Так уже сталося, що більшість українських дітлахів через кризу проводять літо вдома, бавлячись у дворах на дитячих майданчиках , стан яких практично в усіх містах України не відповідає не лише усталеним стандартам якості, а й санітарним нормам. Хто і як у нас намагається вирішити цю проблему, довідувався кореспондент «ДТ».

Якими ж мають бути дитячі майданчики ? Уявіть собі, що у вашому дворі стоять різнобарвні гірки не з пластмаси, яка накопичує статичну електрику, а з нержавійки. Більше того, завбачливі будівельники замість металевих ручок, які кріпляться до східців гірки, встановили бильця з пластику з насічками, щоб, катаючись узимку, діти могли за них безпечно братися руками, а схили гірок зробили без зварних швів у зоні ковзання. При цьому ніде не стирчать цвяхи та інші металеві кріплення, які можуть покалічити дитину. У пісочниц і, де вовтузяться малюки, насипано сухий і свіжий пісок. А біля невеличких лавочок не розкидано безліч недопалків і пляшок з-під пива. Сам майданчик оточений зеленню: квітами й деревами, які поглинають міський шум та пил. Навколо нього — яскраво пофарбована огорожа, за якою немає пожвавленої проїжджої частини.

На жаль, про такі дитячі майданчики малюки можуть тільки мріяти, оскільки навіть міністр у справах сім’ї, молоді та спорту України Юрій Павленко визнає їхній стан критичним. «Особливо жахлива ситуація в Києві , де ці об’єкти застаріли на 80% і небезпечні для користування. Більше того, вони розміщуються в непризначених для цього місцях», — зазначає пан Павленко. Щоправда, на запитання, як вирішити цю проблему, він розводить руками: мовляв, у бюджеті на перенесення дитячих майданчиків , їх ремонт або реконструкцію катастрофічно бракує грошей.

Якщо в центрі столиці дитячі майданчики комунальники ще хоч якось обновляють і підфарбовують, то на житлових масивах із цим справи взагалі кепські. Інколи дітям доводиться розважатися на уламках гойдалок , встановлених ще за Радянського Союзу. Так, станом на 2007 рік, у Києві на прибудинкових територіях житлових будинків, за даними Київради, функціонувало 3 635 дитячих майданчиків , побудованих переважно 15—20 років тому. Інакше кажучи, у спальних районах Києва повноцінних майданчиків немає. Правда, міська влада недавно рапортувала про 300 дитячих майданчиків, побудованих за останні два роки. Депутатська фракція Блоку Віталія Кличка провела повну перевірку звіту виконання програми. «Те, що ми побачили, — вражає. Жоден дитячий майданчик не відповідає не лише обсягу коштів, витрачених на нього, а й європейським нормам. Частини конструкцій було встановлено в осінньо-зимовий період лише для фотозвіту. А 19 мільйонів гривень, передбачених бюджетом, у дітей просто вкрали! Де межа моральності посадовців, які не лише по вуха в корупції, а й дозволяють собі відмивати кошти на дітях і здоров’ї підростаючого покоління?» — заявляють у Блоці Віталія Кличка.

У тому, що місцева влада не турбується про здоров’я дітей, переконалися й жителі Дарницького району столиці. Вони вже котрий рік просять чиновників не відремонтувати чи оновити застарілий дитячий майданчик , розміщений у дворі будинків 146 та 148 на Харківському шосе, а обгородити його від машин, які шастають пішохідною алеєю. Бо на ці гойдалки сходяться діти з усієї округи — у їхніх дворах дитячих майданчиків немає, всі вже давно зруйновані. «Колись ця Горлівська алея була перегороджена металевими стриж¬нями, — розповідає місцевий житель Леонід Порай-Кошиць. — Але кілька років тому їх знесли спритні власники джипів, які перетворили пішохідну доріжку на проїжджу частину, що нею цілодобово гасають машини. Причому за кілька метрів від того місця, де бавляться маленькі діти». До речі, сама територія, на якій розміщений дитячий майданчик , перебуває в розпорядженні управління житлово-комунального господарства Дарницького району . Місцеві жителі неодноразово зверталися до його керівництва з проханням відновити перекриття алеї. «Адже під нею проходить теплотраса, і зайве навантаження на неї у вигляді машин, які мчать по бетонних плитах, зовсім ні до чого, — пояснює місцева жителька Світлана Коваль¬чук. — Але найголовніша проблема в тому, що тут, на цьому майданчику, постійно граються діти. Пригадую, якось хапала за комір дитину, котра щодуху мчала за кошеням прямо під колеса автомобіля, який проїжджав повз. А тут ще водії такі, що не завжди пригальмовують. Ось ми й ходимо з мамами до начальства УЖКГ, просимо знову перекрити алею. А у відповідь чуємо: за які кошти? Хоч на те, щоб вкопати в землю кілька металевих стержнів, не так уже багато й потрібно витратити», — наголошує жінка.

Але проблема, як з’ясувалося, не тільки у фінансах. Як випливає з відповіді УЖКГ Дарницького району, заборонити проїзд автомобілів алеєю неможливо, бо він — технологічний, тобто призначений для службового транспорту. Ось тільки місцеві чиновники не потрудилися пояснити, як сталося, що раніше ця алея була перекрита для руху автомобілів. Та й під’їзд до управління ЖКГ є з іншого боку будинку. Просто водіям зручно так скорочувати шлях, заощаджуючи секунди свого часу і краплі бензину. І нікого не цікавить те, що, окрім дитячого майданчика , з іншого боку від алеї міститься школа, звідки учні молодших класів, перебігаючи дорогу, ходять на перерві бавитися на майданчик. Мами з візками гуляють алеєю або ведуть своїх малят у сусідній садок. І всі вони зобов’язані оминати вантажівки, трактори і джипи. «Ми вже просили комунальників: якщо неможливо перекрити алею, то зведіть навколо дитячого майданчика огорожу, але й на це прохання нам відповідають: немає грошей, — нарікає мама чотирирічної Аліни. — Ось і змушені наші діти дихати вихлопними газами, а батьки — здригатися на думку, що їхній малюк, вибігши випадково за межі майданчика, може потрапити під колеса автомобіля, що проїжджає алеєю».

І такі проблеми з невдалим розташуванням дитячих майданчиків турбують не тільки жителів Дарницького району. Так, у Ки¬їв¬раду надходять скарги від мам у Харківському і Дніпровському районах, на Оболоні і Троєщині . Правда, мер Києва Леонід Черновецький недавно вирішив підба¬дьорити киян, повідомивши про затверджену КМДА Програму будівництва дитячих і спортивних майданчиків у столиці на період із 2009 по 2012 р., якою перед¬бачається протягом чотирьох років встановити в столиці 2 843 дитячих і спортивних майданчики , спрямувавши на це з міського бюджету 284,3 млн. грн. На 2009 рік планується фінансування в обсязі 59,3 млн. грн. На 2010 рік — 65 млн., на 2011-й — 75 млн., а на 2012-й — 85 млн. грн.

Мета зазначеної програми шляхетна: поступово замінити застарілі дитячі й спортивні майданчики на нові, які відповідатимуть сучасним вимогам безпеки. Ось тільки чи буде її досягнуто? «З цим можуть виникнути проблеми, — вважають у Блоці Віталія Кличка. — Оскільки побудувати за чотири роки близько чотирьох тисяч майданчиків, тобто практично біля кожного будинку — обіцянка з категорії передвиборних! По-перше, тому, що грошей у бюджеті Києва на це немає! По-друге, навіть якщо вони й знайдуться, то можна зі стовідсотковою гарантією спрогнозувати «освоєння» коштів самою владою, а не підрядчиками! А це понад 160 мільйонів гривень! Тому ми вимагаємо від секретаря Київради під час найближчої сесії дати протокольне доручення на створення тимчасової контрольної комісії з перевірки цільового використання коштів, призначених на будівництво дитячих і спортивних май¬данчиків ще у 2007 і 2008 роках». Чи допоможе це поліпшити ситуацію з дитячими гральними майданчиками в Києві? Гадаю, нав-ряд чи. Швидше за все, нових гойдалок і пісочниць столичній дітво¬рі доведеться чекати ще довго.

Будівництво дитячих і спортивних май¬данчиків, дитячий майданчик, встановлення дитячого майданчика, Гірки, Пісочниці, спортивні майданчики, Київ