Главная Продукция Наши работы В наличии Проекты Скидки до 35% Условия работы Контакты
Наши товары
Универсальный стадион Парковки для велосипедов Парковочные барьеры Столбики переносные Автобусные остановки Информационные щиты Детские санки Услуги порошковой покраски

О нас


Видеогалерея

Полезно знать

Статьи

Дитячі майданчики

Дитячий майданчик. Навчаємо дитину комунікації на дитячому майданчику

Спробуємо описати загальне бачення дитячого майданчика.

Отже, що ж таке дитячий майданчик? Це світ в мініатюрі. Перше знайомство зі світом відбувається через батьків. Як тільки малюк починає ходити, він відразу ж біжить у бік діток, пісочниці й різнокольорових іграшок. Йому все цікаво помацати, подивитися, в тому числі й на інших діток. Так дитина вчиться взаємодіяти. Спочатку тілом (ручками, ніжками), потім словами. Поки словникового запасу у дитини немає, його батьки стають трансляторами його потреб - озвучують і промовляють, що хоче дитина, що робить, як можливо зробити та як не потрібно.

Дитячий майданчик - це відмінний спосіб комунікації: з дитиною, з дітьми, з батьками інших дітей.

З дитиною ми спілкуємося там, де йому потрібна наша допомога, захист, підтримка, підстраховка. Ми вчимо своїх чад, як потрібно контактувати з іншими дітьми, спочатку розповідаємо, потім показуємо, далі робимо разом з дитиною. Батьки озвучують почуття дитини та інших дітей, показують кордони дитини, кордони інших дітей, правила, які діють на майданчику.

Розглянемо на прикладах:

- Зараз будемо робити пасочку. Беремо відерце та лопатку, насипаємо пісок, перевертаємо - вуа-ля ... Готово!

«Не можна на дитячому майданчику: дітей ображати, бити, обзивати. Обсипати інших діток піском не можна. Не дозволяй, щоб тебе ображали. Я поруч, якщо потрібна допомога, поклич…»

Правила: майданчик загальний. Грати потрібно дружно. На гойдалці дітки катаються по черзі.

Твоє - моє. Всі дітки приходять зі своїми іграшками на дитячі майданчики, але хочуть гратися іграшками інших. Адже вони завжди нові та цікаві для дітей. І це абсолютно НОРМАЛЬНО. Дитина розвивається, коли вивчає щось нове, ось тому він і тягнеться до іграшок інших діток. Батьки поруч, як ви пам'ятаєте, все розповідають:

- Чуже без дозволу брати не можна. Хочеш подивитися чужу іграшку - попроси. Якщо хочеш, можеш дати пограти своєю іграшкою іншим діткам. Можеш помінятися, якщо інші дітки захочуть. Не хочеш, не давай іграшку. Це твоя річ і ти вирішуєш, що з нею зробити.

Озвучуйте почуття дитини на:

- Ти так радів, коли з гірки спускався. Тобі сподобалося? Разом з іншими дітками веселіше грати, правда? Тобі було приємно, коли з тобою хлопчик поділився іграшкою? Дивись, як зраділа дівчинка, що ти дав їй свою машинку. Ти засмутився, що хлопчик не поділився з тобою іграшкою? Так буває. Це його іграшка і він вирішує, що з нею робити. Ти ж теж не завжди ділишся. Тобі боляче, ти впав і вдарився.

Батьки інших малюків практично завжди в межах досяжності, і у вас є можливість подивитися, як інші навчають своїх дітей, при бажанні - розпитати про нюанси віку, поділиться досвідом, досягненнями, курйозами.

На дитячому майданчику ми вчимо дітей мистецтву комунікації, правилами етикету. Це можливо при взаємодії з іншими дітками та дорослими. Привіт - до побачення, спасибі - будь ласка, і т.п.

Дитячі майданчики - це посібник з вивчення стилів поведінки батьків при різних вчинках дітей. Придивіться, як інші комунікують зі своїми чадами, можливо, знайдете щось корисне, застосуєте це «нове» до своєї дитини та отримаєте інший досвід взаємодії. А може саме ви станете прикладом для інших батьків. Адже всі батьки такі різні, і розмовляють зі своїми дітками особливо «по-своєму». Креативність живе в кожному з нас, нові ідеї народжуються при взаємодії.

На таких майданчиках зустрічаються люди різних національностей, соціальних статусів, люди з різними поглядами й підходами до процесу виховання. І це теж частина світу, в якому ми живемо. Корисно і цікаво, чи не так?

Нам - батькам хотілося б уберегти своїх дітей від «нецензурних слівець», «хороших» манер поведінки, неадекватних дядь або тіток, але це неможливо. Зустрітися з «цим» малюк може де завгодно, навіть на дитячих майданчиках, як це не сумно. Швидше за все, у кожного з батьків є свій рецепт, як поводитися в таких ситуаціях.

Головне, що ми можемо донести нашим дітям - це розуміння, що добре, а що не дуже, що прийнятно, а що ні, як триматися в тій чи іншій ситуації.

У статтях про дитячі майданчики та відгуках про них зустрічаються думки, що багато батьків лицемірять на майданчиках і поводяться штучно, що б здаватися кращими. А ще мами дуже люблять вішати ярлики «погана» - «хороша». Всі ми хочемо бути краще, і це абсолютно нормально, адже ми до чогось прагнемо.

Кожен з батьків будує відносини з дитиною, виходячи з власного досвіду, отриманого в дитинстві, трохи модифікованому, але в основі те, що дали нам батьки. Звичайно ж, ми намагаємося врахувати прогалини наших батьків і заповнити те, що не додали нам, докупити те, що не докупили нам, додарувати подарунки, враження ну і все - все, що ми вважаємо за потрібне. Плюс ми намагаємося використовувати ті нові знання, які ми отримали з книг, лекцій, просторів інтернету про виховання дітей.

Так що ж в цьому поганого? По суті - начебто нічого. Але, ось нотка осуду, критики, порівняння з собою, це дзвіночки про те, а чи не варто мені звернути увагу на себе. Якщо ви помітили в поведінці інших батьків щось, що ви засуджуєте, цілком ймовірно, що це є й у вас самих, і за таку поведінку ви теж себе засуджуєте, якщо це вже проривається тільки в думках. Ми живі, і емоції ніхто не скасовував. Ось тільки часто виникають проблеми з проявом: хорошим - Так !, поганим - Ні! Але заважає нам це побачити гасло: Ні, я не така погана, я хороша мати!

Всі ми хороші, для своїх дітей, саме ті які їм потрібні! У нас чудово виходить бути в гармонії, коли ми здорові, ситі, виспалися, любимо, улюблені, реалізовані, спокійні, врівноважені. А якщо немає?

Багато батьків знають як «правильно» виховувати, але не багато на практиці застосовують знання. Комусь складно міняти батьківські установки, адже вони глибоко сидять в підсвідомості, щоб змінити їх потрібно добре попрацювати над собою. Хтось взагалі «не заморочується», виховує по-старому.

Всі ми живі, і всім нам властиво помилятися. Не факт, що та мама, яка кричить на дитину, саме в той момент усвідомлює, що він не винен. Не факт, що її дитина буде від цього крику «психологічно» травмована. Все дуже індивідуально. І не нам судити. Мами різні потрібні, мами різні важливі))

На дитячому майданчику батьки завжди знайдуть чудових персонажів: забіяка, хуліган, боягуз, бруднуля, акуратист, плакса, задирака, щедра душа, скнара, «ябеда», безстрашний супергерой ...

Як ви розумієте, це все «ярлики» тягнуться з нашого дитинства, колись нам навішували їх, потім ми комусь. Досить часто цими персонажами будуть і наші дітки, а як же без цього. У дитинстві потрібно пограти в різні ролі. Малюкам має бути: трішки боляче, образливо, вони повинні когось «використовувати», хтось їх, комусь допомогти, хтось допоможе їм, так і в дорослому житті. Дитячий майданчик - це тільки початок. Важливо розуміти, що будь-яка хороша людина може зробити помилку, але це не привід відвертатися від неї. Для цього ми - батьки завжди поруч, щоб на прикладах показувати, розбирати «дитячі зальоти», а також вчити робити висновки, і розуміти наслідки.

Майданчик - це наглядний посібник для вивчення світу, і батьки вводять в цей світ свою дитину, виховуючи її, згідно з сімейними цінностями та соціальними правилами.

Придивіться, адже світ саме такий - часто непередбачуваний і дуже цікавий.